На параді з роботами
Важко сказати, чому дітям подобаються роботи. Але це так і є.
Простір АртМеханіка у Харкові дивував всіх зацікавлених досягненями сучасної робототеніки.
Твариноподібні, людиноподібні, іграшкоподібні роботи, роботи – герої мультфільмів, роботи, що розмовляють, танцюють, вимірюють час і навіть силу думки, роботи – балакуни, роботи – спортсмени, роботи – борці та ще безліч інших.
Чому роботи так цікаві людям?
Мабуть тому, що зі всіх неживих створінь вони найближчі до нас.
Тому, що людина завжди мріяла відтворити природу, і треба сказати, дуже успішно.
Створити свідомість – це є найвищою точкою творіння.
Доречі, деякі роботи виглядають дуже страшно, а деякі – мило і зворушливо.
Одже, я весь час думала, чому так?
Здається, мене лякають людиноподібні роботи з лицем, очами, голосом. Повино бути навпаки, але вони здавалися дуже далекими від людей, їх міміка, шкіра, рухи здавалися хворими, заважали камери у лобі, монітори у тілах.
Дуже емоційно та мило виглядали роботи, схожі на фантастичних тваринок, або мультяшних героїв, круглої чи овальної форми. Уява додавала їм людиноподібних рис, яких вони не мали, і вони не здавалися страшними, а навпаки – необразливими та іграшковими.
Робот Іван – безсумнівно головний герой програми. Товариський, ввічливий і ще дуже мило танцює.
Він, доречі, схожий на невеликого сніговика, і це вселяє довіру.
А що ж діти? Їх було неможливо вивести з виставки. Через три години ще багато чого хотілося подивитися, помацати, покрутити. Дітей довелося буквально виганяти. Це відповідь, наскільки їм сподобалося.
А мені тепер неминуче потрібен робо-кіт!
Коментари
Нема коментарів